Італія – це та країна, вивчити яку не вистачить і життя. І якщо ви вже бачили головні її міста – Венецію, Флоренцію, Мілан, Рим, Неаполь, то час знайомитися з її менш відомими регіонами. До того ж цього року один із найбільш незвіданих куточків Італії – Калабрія. Розповідаємо чим цікавий цей регіон і що неодмінно варто відвідати.
Таїсія Кучеренко
Санта-Марія-делл’Ізола (Santa Maria dell’Isola) – дуже вражаюче видовище – на березі моря в місті Тропеа (Tropea), на вершині пагорба, оточеного піщаними пляжами, височіє білосніжна церква, до якої ведуть сходи, вирубані в скелі. За легендою, її побудували моряки, які зазнали аварії біля берегів Калабрії та врятувалися завдяки статуї Святої Марії, яку пізніше було встановлено в храмі. На жаль, до церкви вхід заборонено, але можна вдосталь насолодитися чудовими краєвидами, зокрема зі спеціально обладнаного оглядового майданчика.
П’єдігротта (Chiesetta di Piedigrotta) – дуже своєрідна, вирубана в скелі, церква в місті Піццо (Pizzo). Церковні зали, що знаходяться в товщі скелі, вміщують безліч статуй святих і цілі композиції на релігійні теми “під старовину”. Хоч вони і зроблені насправді в XIX-XX століттях, але дуже органічно вписуються в похмурий колорит приміщення. Дуже незвичайне місце. Місто Піццо також знамените своїм трюфельним морозивом тартюфо (tartufo). Уперше морозиво було виготовлено в 1943 році спеціально до візиту принца Умберто I із Савої. Тартюфо (tartufo) – це невелика кулька морозива з начинкою всередині. За класичним рецептом тартюфо роблять із горіхового морозива, потім кульку обвалюють у какао для надання насиченого темно-коричневого кольору, а як начинку використовують рідкий чорний шоколад. Буває також тартюфо на основі лимонного морозива з лімончелло всередині. Нині кожна кав’ярня-морозиво в Піццо (Pizzo) має свій особливий рецепт приготування Тартюфо, зі своїм неповторним смаком. Поласувати освіжаючим делікатесом, і заодно насолодитися пам’ятками, найкраще в желатерії на центральній площі Республіки з краєвидом на замок Мюрата.
Міська набережна Реджо-ді-Калабрія – її називають “найкрасивішим кілометром Італії”. Набережна – це 2 паралельні дороги – Корсо Маттеотті та Віа Фалкомата, розділені чудовим ботанічним садом. На набережній привертає увагу червона будівля, зведена в 14-му столітті у венеціанському стилі. Це Вілла Дзербі. Вона досі належить нащадкам Дзербі з Генуї. На Віллі Дзербі сьогодні проводяться головні в Південній Італії заходи Венеціанської бієнале мистецтв. Перед Віллою Дзербі встановлено 3 дуже своєрідні сучасні скульптури, на думку декого, вони уособлюють 3 стадії розвитку людини. І ще подейкують, що іноді можна побачити незвичний міраж. Він з’являється в певні моменти в Мессінській затоці, причому бачити його можна тільки з боку Реджо-ді-Калабрія.
Пентедаттіло (Pentedattilo) – місто-привид. За 40 км від Реджіо-ді-Калабрія розташоване найстаріше поселення регіону, яке проіснувало понад два тисячоліття, але покинуте жителями два століття тому через руйнівний землетрус. А в ХХ столітті група європейських ентузіастів почала відновлювати покинуте місто. Тут, як і раніше, ніхто не живе, але місто чекає на туристів – відкрито музей і ресторан, ремісничі крамниці та магазин.
Поруч є містечко Меліта-ді-Порта-Салво (Melito di Porto Salvo), де ви можете зупинитися, якщо вирішите затриматися в цьому місці надовше.
Замок Руффо (Castello Ruffo) – у містечку Шилла (Scilla). У старовинній будівлі XIII століття раніше розташовувалася резиденція правителів Калабрії, зараз тут музей, потрапити всередину якого можна всього за 1,5 євро.
Місто Джераче (Gerace) відоме всім як місто 100 церков, але в реальності їх залишилося всього 20. Тут є безліч цікавих місць:
Також у багатьох містечках збереглися старовинні замки і кафедральні собори, які вже відсвяткували своє тисячоліття. В одному з таких соборів у місті Козенца (Cosenza) зберігається старовинна реліквія: дерев’яне розп’яття XV століття, встановлене на згадку про Ізабеллу Арагонську, дружину короля Франції Філіпа ІІІ, яка померла тут, повертаючись із чоловіком із чергового хрестового походу.Кафедральний собор XI століття – Марія-Сантіссіма-Ассунта-ін-Чело (Maria Santissima Assunta in Cielo) – є найбільшою церквою Калабрії. Усередині собору знаходяться саркофаги місцевих єпископів V-VI ст. Особливу увагу варто звернути на витвори мистецтва: дві купелі Концессо Барка, мармуровий вівтар з бронзовими барельєфами Антоніо Берті, картини 19 століття і медальйон Франческо Джераче. Поруч із площею перед собором знаходяться сходи, які вас приведуть до статуї першого епіскопа Стефано ді Нічеа та апостола Павла.
Місто Вібо-Валентія (Vibo Valentia) – “популярність” якому принесло Ндрангета (Ndrangheta), організоване злочинне угруповання, яке виникло тут наприкінці XIX століття, менш відоме, ніж сицилійська Коза Ностра або Каморра, але більш могутнє (зі щорічним доходом 35-40 мільярдів євро, що дорівнює 3,5% ВВП Італії). Кажуть, ндрангета давно перестала бути угрупованням місцевого масштабу і вийшла на рівень міжнародних злочинних корпорацій.Утім, туристам з цього приводу хвилюватися не варто – інтереси організації зачіпають зовсім інші сфери життя. Крім “мафіозної” історії, у Старому Місті багато церков, старовинних вілл, парків. Багато туристів також приїжджають у Вібо-Валентію на шопінг. Ще одне цікаве місце в провінції Вібо-Валентія – абатство Serra San Bruno. Тут розташований діючий монастир, а гірська місцевість і листяні ліси, що оточують абатство, створюють особливий цілющий мікроклімат.
Арагонський замок у Піццо побудований він ще на початку XI століття норманами, але став відомим завдяки трагічній долі Іоахима Мюрата (Joachim Murat), який був маршалом Наполеона і одружений з його сестрою Кароліною. До сих пір стіни замку настільки міцні, що залишилися неушкодженими під час руйнівного землетрусу початку XX століття, що знищив багато споруд.
Країни та курорти
Країни та курорти
Країни та курорти
Країни та курорти
